Ольга
Жен., 25 лет. Україна Кременчук |
Доброго дня, Олександр Володимирович! Допоможіть, будь ласка, порадоюю в моїй проблемі! Мені 25 років, зав се життя я займалася сексом один раз - перший, в 21 рік. До цього десь років з 19-20 пчоала трохи хвилюватися, що, здається, вже пора, а все ще... Я чула, що багато дівчат теж над цим задумувалося. Я просто не могла вирішити, хто ж стане моїм першим чоловіком, бо хотілося. щоб це був дійсно коханий! З ким не намагалася «будувати відносини» - відчувала при цьому навіть легке роздратування,т.я. вдічувала, що це не моє. Закінчила університет, пішла на роботу і тут зустріла ЙОГО. Він старше вді мене на 15 років, одружений, сподобався мені з першого погляду, але я навіть не могла мріяти, що в мене з ним щось буде. Він мене не спокушав (та й не потрібно було - для нього я була вже готова). Він запросив мене на побачення. Ми зустрічалися дуже епізодично, вьсого було 8 (лише!) побчень. Але я закохалася, причому він навпаки не прагнув мене в себе закохати, він не хотів, щоб мені було боляче. Я все розуміла. але... На другому побаченні ми почали пестити один одного і я із задоволенням займалася з ним глибоким петингом. Тоді я відчула найшаленіший в своєму житті оргазм, здається 9судячи з «географії» це була точка G, а власне, оргазм настав в той момент як я подумала «Невже я з НИМ?!!». На третьому побаченні я зробила перший в своєму житті мінет і вже знала. що він стане моїм першим чоловіком. НА четвертому побаченні з ним я стала жінкою. Все було класно, і майже не боляче - він зробив все дуже класно, я майже не боялася, я була щаслива. Я була дуже щаслива, що дочекалася саме ЙОГО, що не розмінялася на когось іншого!!! Одним словом в мене був ду-у-уже класний перший досвід!!! Потім ми ще зустрічалися, але побачення були якраз в перший (за календарем) день менструації (ну так за іронєю долі випадав час) інколи, навітья розчаровувалася - я впевнена, що менструація сьогодні, ставила тампон, йшла на побачення кохалася з ним орально, а ввечері розуміла, що сьогодні було ще можна. :-( Одним словом - вагінальний контакт в мене з ним був лише один раз. :-( Потім, через рік, ми розлучилися, бо люди почали здогадуватися про наші відносини. Ми розішлися добре, без образ. Але він наполіг на тому, що час розійтися. Я благала його залишитися, все одно розійшлися. Я впала в жорстку депресію - істерики щодня, зриви. Сіла на «Міасер», була сонна, ВСД, депресія. Минулого разу трохи вийшла з депресії, почалася бурхлива активність. Але... Я все одно кохаю його. І я не ставлю метою його забути, я буду завжди згадувтаи його з теплом і любов«ю. Але мене бентежить, що я живу без чоловіка, роки йдуть... Я сподівалася, що він повернеться. Думала, що якщо одна людина кохаєі чекає. то не може бути так, що це безрезультатно, що не дочекається. Але я взагалі втратила з ним всі зв»язки... Я нікого не кохаю, окрім нього. І не кохаю. Я чесно дивлюся на інших чоловіків, але як тільки уявлю себе з кимось з них в ліжку - я вся стискаюся, замість збудження в мене все «замикається»і волає «Не хочу!». Але якось дивилася телевізор, виступав один наш політик (не буду називати прізвища, не зірк апершої величини, але доволі відомий, і на мій погляд дуж егідний і як політик і як людина), мені сподобалися його думки, його манера, його харизма. Я захопилася ним, але не закохалася. До речі, він невербелікою, манерами схожий на НЬОГО, мого першого і коханого. Якось була з ним інтернет-конференція, ми спілкувалися. І я запитала себе - а якби чисто теоретично він запропонував, ти б погодилася на кохання з ним? І я не змогла собі збрехати, я б погодилася. Виходитьтак, що ментально я зрадила коханому. Я порушила свою обіцянку чекати його. А фізично все залишилося як є. Я дивлюся на реальних хлопців, на реальних чоловіків зі свого оточення і розумію, що я їх не хочу. Я б змогла кохатися з чоловіком, який був би харизматичним, добрим, ніколи не посмів би сказати криве слово в бік мого Першого, навпаки ставився б до нього з теплом. І такий який би став мені сексуально привабливим. Я хоч усексу!!! В ПМС в мене взагалі «ломка», таке відчуття, що яйцеклітка прямо плаче - «Займись сексом, бо я гину!». Це може смішно здається. але це моє життя... Я хочу знайти чоловіка, яикй би зігрів мене, збудив. Але такого поруч не має, хоча я доволі багато спілкуюся. НАвколо асексуальін хлопчики. І навіть коли я на вулиці дивлюся на чоловіків зовні схожих на мого Коханого, уявивши себе з ними в ліжку я замикаюся. двічі (!) я на вулиці побачила чоловіка (на доволі великій відстані) якого захотіла!!! підійшовши ближче, я впізнала його - це був ВІН - імй перший коханий... ОЛександр Володимирович! ДОпоможіть будь ласка! Чому я не можу знайти чоловіка, якого б змогла захотіти? Сказати, що я смаа замикаюся - але ж,я к я казала, я ж захотіла того політика причому при спілкуванні (по Інтернету)... Тобто, в принципі, я відкрита... Але... Дякую! Величезне дякую за допомогу!!! |
Врач-психотерапевт, семейный психолог, сексолог.
Здравствуйте, Ольга.
Ваше письмо очень эмоциональное. В нём чувствуется огромная нереализованная сексуальность, которая не находит выхода из-за внутренних установок, мешающих установлению полноценного контакта с молодыми людьми. Несмотря на формальный разрыв со своим первым мужчиной, психологически Вы по-прежнему с ним. Поэтому любой контакт с другими мужчинами подсознательно воспринимается Вами как измена. Даже если Вы и допускаете возможность сексуального контакта, то только с партнером, похожим на своего первого мужчину (как бы продолжая отношения с ним самим). Я бы рекомендовал Вам поработать над этой проблемой с психотерапевтом. Время создания: 16 Июля 2010 12:24 :: Тип участия: Прямая специальность
Оценок: 0
|